Персональні комп'ютери для побутової сфери
28.10.2014 16:53
Побутовий (домашній) комп'ютер - комп'ютер, що міг використовуватись в домашніх умовах. Термін побутовий комп'ютер застосовувався до порівняно дешевихмікрокомп'ютерів, які з'явилися на ринку в 1977 році і отримали широке поширення в 80-і роки XX ст.
Побутові комп'ютери стали доступними для широкого використання з початком масового виробництва мікропроцесорів, а також мікросхем великого ступеня інтеграції, що привело до значного зменшення розмірів комп'ютерів та їх сильного здешевлення - це дозволило використовувати комп'ютери в домашніх умовах. У зв'язку з ростом числа IBM PC-сумісних ПК, термін «побутовий (домашній) комп'ютер» був витіснений терміном «персональний комп'ютер» (ПК).
Технічні особливості:
Більшість побутових комп'ютерів кінця сімдесятих - початку вісімдесятих років XX ст. мали виконання у форм-факторі клавіатури-моноблока, який містив всі електронні компоненти, мали змогу відображали 20 - 40 колонок символів у текстовому режимі на звичайному телевізорі. Багато домашніх комп’ютерів в якості засобів для збереження програм і даних використовували широко поширені магнітофонні аудіокасети, оскількидисководи в той час були дуже дорогі, особливо в Європі (часто дисковод коштував дорожче самого комп'ютера, так як мав складнішу конструкцію і, відповідно, був дорожчий у виробництві). Зрештою, низька ціна для споживача була важливішою і дозволяла збільшити кількість людей, що купують
комп'ютер вперше, причому в якості основного покупця розглядалася сім'я з дітьми шкільного віку.
Домашні комп'ютери мали власну операційну систему (ОС), частиною якої був інтерпретатор мови програмування Бейсик (англ. BASIC), записаний в одній чи декількох мікросхемах пам’яті. Найпоширенішим програмним забезпеченням для домашніх комп’ютерів комп’ютерні ігри та текстові процесори.
Побутові комп'ютери базувалися, головним чином, на 8-розрядних процесорах, типовими представниками яких є процесор MOS6502 виробництва MOS Technology та Zilog Z80.
